April Wine

Роки: 
1969

Країна: 

Стиль музики: 

Слухати та дивитись безкоштовно: 

Ейпріл Вайн

Канадський рок-гурт. Утворений 1969 року у місті Монреаль. До остаточного складу ввійшли: 
Майлз Гудвін (Myles Goodwyn), 23.06.1948, Халіфакс, Канада — вокал; 
Брайн Грінвей (Brian Greenway), 1.10.1951 — гітара; 
Гері Моффет (Gary Moffet), 22.06.1949 — гітара; 
Стів Ленг (Steve Lang), 24.03.1949 — бас 
та Джеррі Мерсер (Jerry Mercer), 27.04.1939 — ударні.

Цей хард-роковий канадський гурт з перших кроків кар'єри супроводжував успіх, хоча склад гурту часто змінювався аж до кінця 1970-х років. Весною 1970-го колектив перебрався з провінційного Халіфакса в Монреаль, де хлопцям вдалося заключити контракт з "Aquarius Records". Серед палких прихильників гурту були колишні учасники The Rascals (Young Rascals) — Діно Данеллі та Джин Корнім, які стали авторами перших творів April Wine.

Вже на першому альбомі Гудвін проявив неабиякий композиторський талант, і його пісня "Fast Train" зазвучала на канадських радіостанціях. У кінці 1971-го Джима Хенмана змінив Джим Кленч, і гурт приступив до роботи над другою платівкою. На сесії був запрошений продюсер Ральф Мерфі, задачею якого була розкрутка гурту до міжнародного рівня. Поставленої мети практично вдалося досягнути, і пісня "You Could Have Been A Lady" не тільки очолила національний чарт, але й увійшла до білбордівського Топ 30. Альбом "On Record" одержав золото, однак в колективі розгорівся скандал, і Хенманам довелося поступитися.

Разом з тим, у Гудвіна і Кленча склався відмінний авторський тандем, і вони продовжили вести команду до вершин, запросивши до себе в компанію барабанщика Джері Мерсера та гітариста Гері Моффета. В 1973-му вийшов альбом "Electric Jewels", який містив такі класичні "речі" як "Weeping Widow", "Just Like That" і "Lady Run Lady Hide". В підтримку цього альбому April Wine провели потужне національне турне, а в 1975-му видали одну із своїх найкращих робіт, "Stand Back".

Альбом, який став у Канаді двічі платиновим, включав у себе не тільки боєвики типу "Tonight Is A Wonderful Time To Fall In Love" та "I Wouldn't Want To Lose Your Love", але й просто добротні композиції: "Cum Hear The Band", "Slowpoke", "Don't Push Me Around", "Oowatanite". В 1976-му пішов Кленч, а його місце заняв Стів Ленг. З відбуттям Джима тиражі платівок дещо знизилися, однак і "The Whole World's Goin' Crazy" і "Forever For Now" подолали платиновий рубіж. В 1977 році в Торонто відбувся спільний виступ "April Wine" і "Rolling Stones", і на основі цього концерту був випущений диск "Live At The El Mocambo".

Після виходу цієї платівки в групі з'явився п'ятий участник, гітарист Брайан Грінвей. Його прихід надав команді додаткову гнучкість, і Гудвін тепер час від часу міг переключатися на клавішні. Розширення складу принесло свої плоди, і наступний диск, "First Glance", вперше одержав золото за межами Канади. Сингл "Roller" зависнув у Billboard на 11 тижнів, а колектив стали запрошувати до себе на розігрів такі гурти як "Rush", "Journey" та "Styx". Восьмий студійний альбом, "Harder... Faster", повністю відповідав своїй назві і був самим "важким" в дискографії April Wine. В його підтримку група гастролювала у вигляді "відкривачів" у "Nazareth", однак багато меломанів висловлювали думку, що хедлайнерів та розігрів потрібно поміняти місцями.

1981 року канадські рокери досягли піку комерційного успіху з роботою "The Nature Of The Beast". Сингл "Just Between You and Me" увійшов до найкращої двадцятки Billboard, а тираж самого альбому вперше перевершив мільйонний рубіж. У підтримку наступного диску April Wine провів саме велике турне, однак "Power Play" мав менший успіх, ніж його попередник. Атмосфера в колективі стала погіршуватися, і на час виходу "Walking Through Fire" в команді залишилися тільки Майлс і Брайан. Проект скоро розпався, але вже до кінця 80-х Ральф почав одержувати дзвінки від прихильників "April Wine" з проханням відродити групу. Бажання фанів було задоволено у 1992 році, коли, нарешті, відбулось відродження гурту. До складу на той момент увійшли Гудвін, Грінвей, Мерсер, Кленч і новенький гітарист Стів Сегал. Перші концерти пройшли з аншлагами, а вийпущений після довгої перерви диск "Attitude" швиденько взяв золото.

Однак, наступна робота, "Frigate", вже не мала значного успіху, і гурт призупинив випуск альбомів до третього тисячоліття. Лише у 2001-му на фірмі Грінвея "Civilian Records" вийшов студій альбом "Back To The Mansion", записаний вже без Сегала. В 2003-му музиканти випустили концертну підбірку "Greatest Hits Live", а трьома роками пізніше викинули на ринок свіжий матеріал, "Roughly Speaking". У січні 2007-го команду знову покинув Кленч, а його місце заняв давній колега Джері і Брайана Брін ЛеБоф.

У США гурт дебютував вже після отримання «платинової платівки» у Канаді, а загалом на американських топаркушах побувало три їхніх сингли та п'ять альбомів. Найбільшим ринковим успіхом користувались лонгплей «Harder… Faster» («золота платівка») та «The Nature Of The Beast» («платинова платівка»).

 

Роки існування: 1969 - 1986 , 1992 - теперішній час

 

Дискографія: 

 1972: On Records
 1972: April Wine
 1973: Electric Jewels
 1974: Live
 1975: Stand Back
 1976: The Whole Word's Goin' Crazy
 1976: Forever For Now
 1977: Live At The El Mocambo
 1978: First Glance
 1979: Harder… Faster
 1979: Greatest Hits
 1979: Unreleased Live
 1981: The Nature Of The Beast
 1981: Summer Tour 1981
 1982: Power Play
 1984: Animal Grace
 1986: Walking Through Fire
 1993: Attitude 
 1994: Frigate 
 2001: Back to the Mansion 
 2006: Roughly Speaking